Фундаменти палацу Княгині Ольги — рештки кам’яної споруди, знайденої під час розкопок 1970–1972 років на території Старокиївської гори. Від неї збереглися дві довгі лінії фундаментів із масивних блоків граніту та кварциту, а серед знахідок — фрагменти фресок, полив’яних плиток і архітектурних елементів із мармуру. Масивні стіни з контрфорсами і такий набір матеріалів дали дослідникам підстави припустити, що це була палацова споруда княжого двору. Розташування на території найраннішого укріпленого городища дозволило деяким науковцям датувати її не пізніше 945 року — тобто часами правління княгині Ольги, — звідси і назва.
Утім, сучасні дослідники ставляться до такої інтерпретації скептично. Архітектурні прийоми і деталі, зафіксовані під час розкопок, скоріше вказують на XII століття або навіть пізніший час. Не виключено, що на цьому місці послідовно стояло кілька різночасових споруд, і те, що ми бачимо сьогодні — суміш залишків із різних епох. Тож назва «палац княгині Ольги» — це радше романтична традиція, ніж науковий факт. Але навіть без цієї атрибуції перед вами справжній середньовічний фундамент у серці давнього Києва — і це вже само по собі чимало.