Хрестовоздвиженська церква — один із найбільш самобутніх храмів Києва, що затишно розташувався біля підніжжя Замкової гори на розі історичних урочищ Гончарі та Кожум’яки. Історія цього місця сягає глибини віків, коли місцеві ремісники — гончарі, кожум’яки та теслярі — вирішили звести власний храм. Перша згадка про дерев’яну церкву на цьому місці датується 1748 роком, проте нинішнього вигляду святиня почала набувати після нищівної пожежі на Подолі 1811 року.
Будівництво мурованого храму розпочалося у 1811 році за проєктом відомого київського архітектора Андрія Меленського. Через складний рельєф місцевості та обмежені кошти громад ремісників, зведення церкви тривало десятиліттями, поступово доповнюючись новими архітектурними нашаруваннями. У 1841 році було завершено перший поверх, а згодом з’явився другий ярус та велична дзвіниця. Особливого значення храму додає той факт, що 18 травня 1891 року тут відбулося хрещення видатного письменника Михайла Булгакова, чия родина мешкала неподалік.
Архітектурне обличчя Хрестовоздвиженської церкви є унікальним прикладом поєднання класицизму з елементами пізнього бароко та цегляного стилю. Храм має двоповерхову структуру: нижня тепла церква освячена на честь святого Архангела Михаїла, а верхня — на честь Воздвиження Чесного і Животворчого Хреста Господнього. Завдяки майстерності зодчих, будівля органічно вписана в ландшафт, ніби «виростаючи» з пагорбів Подолу. В інтер’єрі храму збереглися розписи кінця XIX — початку XX століття, виконані в академічній манері, а також унікальний різьблений іконостас, що створює атмосферу особливої духовної зосередженості.