Будівля на алеї Героїв Небесної Сотні, 1 — відома киянам як колишній Жовтневий палац, а нині Міжнародний центр культури і мистецтв — була зведена 1842 року архітектором Вікентієм Беретті для Київського інституту шляхетних дівчат – навчального закладу для дівчат шляхетного походження. Після 1917 року з встановленням більшовицької влади вона стала місцем страждань: підвали перетворили на катівні НКВС, де мучили Максима Рильського, Гната Юру, Володимира Сосюру, Андрія Малишка. Григорія Косинку, Майка Йогансена, Михайля Семенка, Михайла Бойчуката його учнів і багатьох інших розстріляли тут же, а тіла таємно вивозили до Биківнянського лісу. З 1941 року будівлю зайняло гестапо, а після бомбардувань 1943-го вона лежала в руїнах.
Відбудова тривала з 1952 по 1958 рік — і символічно, що в ній брали участь ті самі митці, яких тут колись катували: Рильський, Сосюра, Малишко, Гнат Юра. Під час реконструкції в підвалах знайшли обгорілі кістки й таємні камери. 24 грудня 1957 року палац відчинив двері для відвідувачів — і відтоді тут побували понад сорок мільйонів людей. На цій сцені починали свій творчий шлях Дмитро Гнатюк, Анатолій Солов’яненко, Белла Руденко та інші. Сьогодні зала вміщує понад дві тисячі глядачів і приймає колективи з різних країн світу.