Цей пам’ятний знак стоїть на зеленій зоні (газоні) біля школи № 25, на стику Володимирської вулиці, Десятинного провулку та верхівки Андріївського узвозу, неподалік від Національного музею історії України. Завдяки своєму матеріалу та невисокому зросту, він сприймається не як домінантний пам’ятник, а як органічна частина стародавнього ландшафту Старокиївської гори, що нагадує про літописні витоки цього місця.
Памʼятний знак Андрію Первозваному є результатом творчого симпозіуму паркової скульптури, який проходив у Києві орієнтовно 1988–1989 рр., коли місто готувалося до святкування 1000-річчя Хрещення Русі.
Постать Андрія Первозванного ніби «проростає» з самого каменю. Скульптор навмисно залишив частину брили необробленою (техніка non finito), що створює враження, ніби святий з’являється із самої київської скелі. Риси обличчя, руки та складки одягу пророблені лаконічними, узагальненими штрихами. В силуеті вгадується традиційний хрест та благословляючий жест, проте вони глибоко інтегровані в саму архітектоніку каменя.