Парк Вічної Слави на Печерських схилах веде свою історію з 1894 року, коли комендант Київської фортеці генерал Аносов перетворив занедбаний пустир на парк із двома терасами. З верхньої тераси відкривається одна з найкращих панорам міста: золоті бані Києво-Печерської лаври, церква Спаса на Берестові — ніби весь старовинний Київ на долоні. У 1957 році парк набув меморіального значення: тут відкрили 27-метровий обеліск на могилі Невідомого солдата з Вічним вогнем та Алею Героїв, де поховані 34 воїни Другої світової війни.
Сьогодні парк несе в собі кілька шарів пам’яті водночас. Поряд із військовим меморіалом — Національний музей Голодомору-геноциду зі «Свічею пам’яті» та скульптурою «Гірка пам’ять дитинства», що вшановує жертв трагедії 1932–1933 років. Попри всю вагу цих сторінок історії, парк не пригнічує — це тихе, зелене місце для прогулянок і роздумів, де минуле і сьогодення існують поряд, нагадуючи про важливість пам’яті.