Площа Слави — одне з найдавніших місць Києва, перші згадки про яке сягають часів Київської Русі: тут існувало одне з восьми міських торжищ — так тоді називали ринки та ярмарки. Свою першу офіційну назву площа отримала у 1693 році, коли тут звели Микільський військовий собор. Пізніше вона носила імена «Володимирська», «Соборна», і лише у 1965 році стала Площею Слави — на честь розташованого поряд парку. Собор, на жаль, не зберігся: комуністи знесли його ще 1934 року, а 2009 року на тому місці встановили пам’ятний знак.
Сьогодні площа є вузловою точкою одного з найпопулярніших туристичних маршрутів Печерська. Звідси рукою подати до парку Вічної Слави з Вічним вогнем і могилою Невідомого солдата, до Києво-Печерської лаври, монумента «Батьківщина-Мати» та Меморіалу жертв Голодомору. З пагорбів навколо площі відкриваються мальовничі краєвиди на Дніпро і лівий берег — і саме ці види, разом із насиченою історією місця, приваблюють сюди і туристів, і самих киян.