Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка — один із провідних українських театрів і символів національної театральної школи. Його засновано 1920 року у Вінниці молодими митцями на чолі з Гнатом Юрою, які об’єдналися навколо ідеї створення сучасного українського театру. Першою виставою став «Гріх» Володимира Винниченка, а вже з перших сезонів театр заявив про себе як сміливий, інтелектуальний і відкритий до світової класики.
У 1926 році театр переїхав до Києва й оселився в будівлі колишнього театру Соловцова, де працює й нині. Впродовж ХХ століття франківці створили десятки знакових вистав, пережили періоди творчої свободи й ідеологічного тиску, але зберегли високий художній рівень. На цій сцені працювали й творили Амвросій Бучма, Наталія Ужвій, Микола Яковченко, а згодом — Богдан Ступка, який очолював театр на початку XXI століття.
Сьогодні театр Франка — жива й динамічна інституція, що поєднує класичну драматургію з сучасними режисерськими пошуками. Тут діє велика та камерна сцени, проходять міжнародні фестивалі, а постановки активно гастролюють за кордоном. Театр залишається простором діалогу з суспільством і важливою частиною культурної ідентичності України.