Вулиця Січових Стрільців — одна з головних артерій Шевченківського району, що простягається від Львівської до Лук’янівської площі. Ще на початку ХХ століття ця дорога поєднувала два відомі київські базари: Сінний та Лукʼянівський. Вулиця виникла як частина давнього Житомирського шляху, а в 1869 році оформилася в окрему вулицю під назвою Львівська від Львівської площі. У 2015 році вулиця отримала нинішню назву — на честь Січових стрільців, військових підрозділів армії УНР часів визвольних змагань 1917–1921 років. Історично доведено, що у будинку № 24 у 1918 році розміщувалися казарми Галицько-Буковинського куреня Січових стрільців. Цей будинок позначений меморіальною дошкою на честь полковника армії УНР, Командира Січових стрільців Євгена Коновальця.
Забудова вулиці — справжня архітектурна антологія кількох епох. Тут можна побачити модернові прибуткові будинки кінця XIX — початку XX століття, конструктивістські споруди 1930-х і навіть особняк, зведений у 1946 році для родини загиблого генерала Ватутіна на місці знищеної більшовиками Вознесенської церкви на Кудрявському кладовищі. Будинок № 1/5 — Будинок художника з сімома жіночими постатями на фасаді, які символізують різні види мистецтва, — є штаб-квартирою Національної спілки художників України. А на брандмауері будинку № 75 з 2015 року красується найбільший у світі портрет Михайла Сергійовича Грушевського.