Житній ринок — це не просто торговельний майданчик, а один із найдавніших культурних та економічних центрів київського Подолу, чия історія налічує понад тисячу років. Розташований біля підніжжя гори Щекавиця, він згадується у літописах ще часів Київської Русі як місце активної торгівлі зерном, звідки й походить його назва. Протягом століть Житня площа був головним торговим майданом міста, де збиралися ремісничі цехи, проводилися багатолюдні ярмарки та релігійні ходи. Поруч із ринком знаходилися численні храми, зокрема славетна церква Богородиці Пирогощі, що робило цю локацію осередком як комерційного, так і духовного життя подолян.
Архітектурний образ ринку кардинально змінився у другій половині ХХ століття. У 1980 році на місці старих торгових рядів було зведено сучасну будівлю критого ринку, яка стала яскравим зразком пізнього радянського модернізму. Проєкт архітекторів Валентина Штолька та Отто Новака вражає своєю інженерною сміливістю: величезна споруда накрита унікальним підвісним вантовим дахом, що створює відчуття відкритого простору без внутрішніх опор. Фасади ринку оздоблені декоративними металевими панно, що відтворюють мотиви стародавніх торгових шляхів — «із варяг у греки» та «шовкового шляху», підкреслюючи історичну тяглість цього місця.